Не тримай мене більше в долонях,
Не тримай.
Годі вже набулась я в полоні
Годі вже.
Осiнь вже, але сніг на світанку
Замете кожне слово і крок.
Я піду -мало часу до ранку
Не згуби мій терновий вінок.
Приголуб, ти мне поцілунком
Ще хоч раз, тільки раз.
Лився біль мій отруєний трунком
Вiд кохання і образ.
Досі вже, через дні через ночі
Все мине, наче сни відлетить .
Загасити я вогнище хочу .
Бачиш, попіл за вітром летить?
Годі вже...
Пізно вже, слів твоїх я не чую,
Годі вже, ти прости...
В серці сум, але я не жалкую
Не тримай – відпусти....
Хтось мені покарання наврочив
На коханні чорніють хрести.
Я в тобі залишитись не хочу,
Сил нема... Не тримай, відпусти...